Клієнт бюро виступив майновим поручителем за кредитними зобов’язаннями товариства з обмеженою відповідальністю. В іпотеку було передано земельну ділянку майнового поручителя. За умовами договору іпотеки та відповідно до положень статті 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов’язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Виходячи з обставин справи, кредитор (банк) придбав у власність предмет іпотеки за ціною 3104560,00 грн.

В той же час органом державної виконавчої служби було прийнято постанову про стягнення з іпотекодавця виконавчого збору в розмірі  1 038 800,00 грн., що становить 10% від усієї суми заборгованості боржника перед банком в розмірі 10 388 000,00 грн.

Адвокатським бюро в інтересах клієнта було подано про визнання постанови органу державної виконавчої служби незаконною у зв’язку з тим, що по-перше, розмір відповідальності майнового поручителя обмежується виключно вартістю реалізованого майна, яке є предметом іпотеки (відповідно нарахування виконавчого збору допустиме лише в межах вартості реалізованого майна, а не всієї суми заборгованості боржника перед банком), а по-друге, відповідно до діючого законодавства України звернення стягнення на предмет іпотеки можливе виключно в межах виконавчого провадження відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”, навіть якщо майновий поручитель не заперечує проти звернення стягнення на предмет іпотеки.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2014р., залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Постанову органу державної виконавчої служби визнано протиправною та скасовано.

Посилання на судові рішення по даній справі:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41186864

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42608679

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56279268