Основні організаційно-правові форми ведення сільськогосподарської діяльності в Україні

Клієнт бюро спільно з іноземним партнером вирішив розпочати в Україні бізнес у сфері сільського господарства.

Адвокатом бюро підготовлено короткий аналіз основних організаційно-правових форм ведення господарської діяльності з врахуванням запиту клієнта.

Інформація підготовлена станом на 03.02.2023

Сільськогосподарський кооператив

Правове регулювання:  

–          Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-20#n121)

Юридичний статус:

–          Сільськогосподарський кооператив – юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які є виробниками сільськогосподарської продукції і добровільно об’єдналися на основі членства та на засадах самоврядування для провадження спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб.

Основні види діяльності:

–          виробництво, переробка, заготівля, закупівля, зберігання, збут, продаж сільськогосподарської продукції, постачання засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів та інші види сервісного обслуговування членів кооперативу, зокрема надання технологічних, транспортних, меліоративних, ремонтних, будівельних послуг, послуг з ветеринарного обслуговування тварин і племінної роботи, з бухгалтерського обліку і аудиту, науково-консультаційного обслуговування.

Основні особливості:

–          для створення необхідно не менше ніж три особи (можуть бути як фізичні, так і юридичні особи; можуть бути створені нерезидентами; не має обмежень щодо громадянства засновника);

–          не встановлено кваліфікаційних вимог щодо засновників та мінімального розміру статутного капіталу;

–          закон вимагає обов’язкового формування не лише статутного капіталу, а також і додаткових фондів: фонд розвитку та резервного фонду;

–          фонд розвитку формується за рахунок вступних, членських (за наявності) внесків та не менше 5% відрахувань від фінансового результату (прибутку) сільськогосподарського кооперативу, що залишається після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, а також за рахунок інших не заборонених законом надходжень;

–          порядок формування резервного фонду визначається статутом кооперативу (вимог щодо мінімального розміру відрахувань законом не встановлено).

Обмеження щодо господарської діяльності:

–          Сільськогосподарський кооператив, що здійснює діяльність з метою одержання прибутку, може надавати послуги, здійснювати операції, зокрема із закупівлі сільськогосподарської продукції, постачання засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів, з особами, які не є членами або асоційованими членами сільськогосподарського кооперативу, за умови що сумарна вартість таких послуг та операцій не перевищує 20 відсотків виручки кооперативу за рік (в той же час не встановлено обмежень щодо обсягів іншим особам сільськогосподарської продукції, виробленої, вирощеної, відгодованої, виловленої або зібраної (заготовленої) членами кооперативу);

–          Обов’язкова участь членів кооперативу у господарській діяльності кооперативу (тобто кожен член має здійснювати постачання кооперативу власної с/г продукції; іншими словами, кожен член кооперативу повинен мати статус сільськогосподарського виробника і здійснювати реалізацію своєї продукції кооперативу);

–          втрата статусу сільськогосподарського виробника, якщо питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг має становити становить менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно для збереження статусу сільськогосподарського виробника;

–          втрата статусу сільськогосподарського виробника може вплинути на систему оподаткування, можливість отримання державної підтримки, але не веде до зупинення господарської діяльності та не має наслідком застосування штрафних санкцій з боку контролюючих органів.

Недоліки правового статусу (порівняно з іншими організаційно-правовими формами):

–          прийняття рішень на загальних зборах членів кооперативу здійснюється за принципом «одна особа – один голос» (не залежно від розміру паю такого члена Кооперативу, частки кожного з них в обороті з відповідним кооперативом та/або трудової участі в діяльності кооперативу);

–          право голосу не може передаватися іншій особі (в тому числі навіть на підставі довіреності), що вимагає особистої присутності та голосуванні члена на зборах (однак при цьому допускається «дистанційне» через засоби електронних комунікацій, заочне голосування (шляхом підписання письмової заяви по кожному питанню порядку денного тощо);

–          закон не передбачає можливості продажу паю іншій особі (член кооперативу може лише вийти з кооперативу або його членство може бути припинено примусово за рішенням загальних зборів);

–          при виході з кооперативу член має право на повернення своєї частки  у розмірі, не більшому за загальну суму вкладів, внесених такою особою при утворенні та/або вступі до сільськогосподарського кооперативу, при внесенні додаткових вкладів, а в разі внесення вкладу (додаткового вкладу) у формі майна або майнового права – у розмірі, не більшому за грошову оцінку відповідного внеску (тобто член кооперативу має право на отримання лише фактично вкладених коштів, при цьому не враховується вартість активів кооперативу на момент такого виходу).

 Товариство з обмеженою відповідальністю

Правове регулювання: 

–          Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text) 

Юридичний статус:

–          товариство з обмеженою відповідальністю – юридична особа, утворена фізичними та / або юридичними з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства) особами і яке має статутний (складений) капітал, поділений на частки між учасниками.

Основні види діяльності:

–          види діяльності не обмежуються виключно сферою сільського господарства.

Основні особливості:

–          може бути створено однією особою (учасниками можуть бути як фізичні, так і юридичні особи;  не має обмежень щодо громадянства/резиденства засновника);

–          не встановлено кваліфікаційних вимог щодо засновників та мінімального розміру статутного капіталу;

–          набуває статусу сільськогосподарського виробника за умови, що основною діяльністю є виробництво сільськогосподарської продукції та/або розведення, вирощування, вилов риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробка на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, а також здійснення операцій з її постачання, причому в такій діяльності питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Обмеження щодо господарської діяльності:

–          втрата статусу сільськогосподарського виробника, якщо питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг має становити становить менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно для збереження статусу сільськогосподарського виробника;

–          втрата статусу сільськогосподарського виробника може вплинути на систему оподаткування, можливість отримання державної підтримки, але не веде до зупинення господарської діяльності та не має наслідком застосування штрафних санкцій з боку контролюючих органів.

Недоліки правового статусу (порівняно з іншими організаційно-правовими формами):

–          не виявлено.

Переваги правового статусу (порівняно з іншими організаційно-правовими формами):

–          товариство з обмеженою відповідальністю є найбільш гнучкою формою ведення господарської діяльності в Україні;

–          дозволяє здійснювати майже будь-які види господарської діяльності (з врахуванням вимог щодо ліцензування певних видів діяльності);

–          дозволяє поєднувати сільськогосподарську діяльність з іншими видами діяльності;

–          розподіл прибутку, кількість голосів при прийнятті рішень безпосередньо залежить від розміру частки учасника в статутному капіталі;

–          при виході зі складу товариства учасник має право на компенсацію вартості його частки, яка визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

Фермерське господарство

Правове регулювання: 

–          Закон України «Про фермерське господарство»

 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text)  

Юридичний статус:

–          фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону;

–          може здійснювати діяльність в організаційно-правові формі як юридична особа або як фізична особа – підприємець.

Основні види діяльності:

–          види діяльності не обмежуються виключно сферою сільського господарства.

Основні особливості:

–          може бути створено виключно фізичними особами;

–          члени (засновники) мають бути громадянами України;

–          членами  фермерського господарства можуть бути лише родичі або члени сім’ї, відповідно до закону (див. ст. 3 Закону https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text);

Обмеження щодо господарської діяльності:

–          втрата статусу сільськогосподарського виробника, якщо питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг має становити становить менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно для збереження статусу сільськогосподарського виробника;

–          втрата статусу сільськогосподарського виробника може вплинути на систему оподаткування, можливість отримання державної підтримки, але не веде до зупинення господарської діяльності та не має наслідком застосування штрафних санкцій з боку контролюючих органів.

Недоліки правового статусу (порівняно з іншими організаційно-правовими формами):

–          прийняття рішень на загальних зборах членів фермерського господарства здійснюється за принципом «одна особа – один голос»;

–          може мати статутний капітал, але закон не передбачає можливості продажу частки в статутному капіталі іншій особі; закон також не передбачає можливості поділ статутного капіталу на частки між засновниками фермерського господарства;

–          фермерське господарство може бути зареєстровано як цілісний майновий комплекс та за рішенням членів фермерського господарства  продане іншій особі (при цьому такі особи мають відповідати вимогам закону щодо членства у господарстві, які наводились вище).